Невідомий «Руслан» Антонова

34896

Широкофюзеляжний вантажний літак Ан-124 «Руслан» відомого конструктора Антонова сам по собі вже є унікальним літаком. На рахунку найбільшого у світі серійного транспортного літака велика кількість міжнародних рекордів за дальністю польоту та за масою піднятого вантажу. До появи Ан-225 «Мрія» «Руслан» залишався найгабаритнішим літаком у світі.

Однак мало кому відомо, що свого часу тривали активні роботи з розробки повноцінного двопалубного широкофюзеляжного цивільного авіалайнера на базі «Руслана». Проектування літака під позначенням Ан-418 у КБ «Антонова» почалося в 1983 році. Планувалося, що новий літак, на відміну від Ан-124, отримає змінене крило, шасі та нові двигуни Д-18ТМ, а також головне – серйозно перероблений фюзеляж.

У корпусі Ан-124 планували прибрати вантажні люки, спорудити вхідні двері, аварійні виходи, два ряди ілюмінаторів, розділити внутрішній простір на два пасажирські яруси та забезпечити всередині літака підвищення надлишкового тиску, необхідного для комфортного перебування пасажирів.

  • Таким чином пасажирський «Руслан» повинен був возити 690 пасажирів на відстань до 10 тисяч кілометрів або брати на борт 500-550 осіб і покривати відстань 12 – 13 тисяч км.

    Літак фактично був аналогом американського «Боїнг» 747-400 і за характеристиками не поступався йому. А сама ідея широкофюзеляжного двопалубного лайнера на 20 років випереджала Airbus А380.

    Але сталося так, що кінцевий момент конструювання лайнера якраз припав на період розпаду СРСР. Взятися самостійно за подібний масштабний проект «антонівці» не змогли, і в підсумку в 1993 році розробка Ан-418 була припинена, а потім і заморожена. У результаті пасажирський «Руслан» так і залишився тільки на папері і в макетному вигляді.

    Чому? Майбутнє літака було дуже туманним. Це пасажирський літак, який повинен був бути відпрацьований повністю перед передачею замовнику, адже йому не вантажі возити, а людей. На тлі інших гравців «пасажирського ринку» антонівці відставали. А щоб довести машину «до пуття», треба було дуже багато сил. Щоб літак був не тільки на папері хороший, але й для пасажирів, авіакомпаній. А в 90-ті роки «нагнати і перегнати» за «свій рахунок» було просто нереально.


    Підписуйтесь на канал Національний Промисловий Портал в Telegram, також читайте нас у Facebook та Twitter, щоб першими дізнаватися про Українську промисловість.

    НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

    Please enter your comment!
    Please enter your name here

    Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.