Тюремний перехоплювач

13734

У 1941 році в Омську, куди був евакуйований завод №156 з тюремним конструкторським бюро ЦКБ-29, Роберт Бартіні почав опрацьовувати пропозицію по реактивному літаку «Р». Це був надзвуковий одномісний винищувач типу «літаюче крило».

На старті установка працювала як рідинний реактивний двигун з підсмоктуванням повітря, а при великих швидкостях – як прямоточний повітряно-реактивний двигун з використанням інжекції парів пального.

Проведені досліди з інжектором такого роду підтвердили правильність запропонованої концепції. Розрахункова швидкість літака «Р» не повинна була перевищувати 1250 кілометрів на годину на висоті 10000 метрів, а тривалість польоту – 30 хвилин.

Проект надзвукового одномісного винищувача типу «літаюче крило» з крилом малого подовження з великою змінної за розмахом стріловідностю передньої кромки, з двокілевим вертикальним оперенням: на кінцях крила повинні були розташовуватися шайби висотою 1 м (або без нього) та з однолижним вбираючимся шасі (був варіант проекту і з нормальним колісним шасі).

  • Силова установка була скомпонована за принципом газодинамічного злиття несучих і тягнуть пристроїв – злиття двигуна і крила. Це досягається перетворенням зовнішніх відсіків крила в плоскі прямоточні комбіновані двигуни, в яких застосовувалася інжекція повітря перегрітими парами палива та окислювача з рекуперацією внутрішнього і зовнішнього нагріву поверхні конструкції.

    Завдяки цьому передбачалося збільшити тягу і підйомну силу крила, зменшити опір літака.


    Підписуйтесь на канал Національний Промисловий Портал в Telegram, також читайте нас у Facebook та Twitter, щоб першими дізнаватися про Українську промисловість.