NaukRoom: Як створюють бренд науки в Україні

2026
Фото: delo.ua
  • NaukRoom – це про те, як перетворити науку з нудною в круту, працюючи за схемою 100% win-win. Основна діяльність проекту – це організація науково-популярних лекцій, але за цим стоїть більше: рівень усвідомленості населення зростає.

    Як і багато інших речей в світі, а тим більше людей, проект розпочався з сексу. Восени 2017 року двоє друзів Альона Бабко та Олександр Чагаєв поставили собі за мету провести науково-популярну лекцію про сексуальне життя. Передає Національний промисловий портал, з посиланням на Delo.ua.

    Для обох це був більше side-проект: подобалося організовувати і хотілося спробувати створити щось нове. Погуглити – подібних івентів особливо не було, конкуренції теж. Спочатку це здавалося розкутим, потім – ризикованим.

    Бізнес в зародку

    Тема “Секс vs наука: хто зверху” була неоднозначною – або викличе фурор, або люди посоромляться і не прийдуть. Був фурор. Того вечора єдиною проблемою організаторів виявилася нестача стільців.

    Здавалося б, після цього варто продовжувати робити івенти про секс, але хлопці вирішили піти далі і організовувати лекції, де про трендових темах розповідали з точки зору науки. Головне – говорити про це максимально в побутовому ключі: зрозуміло, з можливістю застосувати знання і якісно поліпшити своє життя.

    Назва нового проекту народилося з трьох складових – науки, України і внутрішнього відчуття простору. Цей сплав дистильованої в NaukRoom.

    Ми познайомилися з українськими вченими і зрозуміли, що вони молоді, кльові, шалено розумні і цікаві люди. До цього ми вважали, що вчені – це товсті дядьки, які сидять в НАН і нічого не роблять, а насправді вони створюють дивовижні проекти . Вони відомі за кордоном, а у своїй країні ми їх навіть толком не знаємо. ми зрозуміли, що можемо з’єднати їх можливості з нашими, – розповідають про початок NaukRoom його засновники.

    Після першої лекції з’явилося розуміння, що потрібно прописати бізнес-план. Але часу на це не вистачало, і Олена з Сашком вирішили, що краще робити, ніж довго думати. Організували по дві лекції на місяць, в цілому їх було десять, і пішли на канікули.

    Переосмислення + перезавантаження

    У новий бізнес-сезон NaukRoom повернувся з оновленим баченням і прописаним планом. Вирішили сфокусуватися на івентах, але тепер їх будуть проводити не навмання, а з чіткою послідовність і в одній локації. В ідеалі лекції стануть тизером великого фестивалю в кінці цього наукового року. Як ключові виділили три тематичні напрямки – психологія, біологія, здоровий спосіб життя.

    Також хочуть розширити аудиторію і вийти на ЦА дітей і підлітків, для яких проводитимуть івенти з інтерактивними Діджитал-активації. Мета – розповісти, як уникнути проблем зі здоров’ям у майбутньому і донести ці цінності батькам.

    У чому стійкість бізнес-рішення?

    Розвиток науки в Україні та її вихід на міжнародний рівень поліпшить імідж країни, сприятиме її економічному зростанню, посилить освіченість населення, трудовий потенціал. Планується, виступати свого роду HR-агентством, знайомити бізнес з вченими і допомагати створювати спільні проекти.
    Ще один напрямок, який вже успішно пройшло тестовий режим – науково-популярні лекції для співробітників компаній.

    З виходом на корпоративний світ пов’язано і головна зміна – переосмислення бізнес-моделі в цілому. Поштовхом до цього стала менторська сесія з Наталією Бондаренко, директором з корпоративних зв’язків Philip Morris в Україні, в рамках проекту СТАЛО.

    Якщо раніше організатори заробляли на квитках, не виходили в нуль, але і не мали надприбутки, то зараз вони зрозуміли, що можна знайти компанію-партнера зі схожими цінностями. У світі це поширена практика, коли бізнес фінансує науку, в Україні – незайнята ніша і можливість. Схема win-win спрацювала б для всіх учасників колаборації: компанія змогла б реалізувати своє спонсорство і КСВ-проекти, закріпитися в умах клієнтів як меценат і підвищити впізнаваність бренду, а засновники NaukRoom – закрити питання інвестицій в маркетинг і зосередитися на контенті. З’явилися б можливості платити гідні гонорари спікерам і запрошувати лекторів з-за кордону.

    Також в планах власне ЗМІ і масштабування проекту на інші українські міста. Після першої лекції вже надійшли запрошення до Харкова, Дніпро і Львів, але це відчутно збільшило б статтю витрат.

    Посередник між вченими, компаніями і людьми

    Для такого зростання зараз потрібно 3-4 млн грн на рік. Вийти на новий рівень, за оцінками засновників, вони зможуть за 3-5 років.

    Ми той бренд, який буде асоціюватися у людей, які не займаються наукою, з наукою. Ми станемо медіатором між вченими і людьми, які прагнуть дізнатися нове, – візуалізують своє майбутнє Олена та Сашко.

    Після виходу на бажаний рівень наступним кроком стане переклад науково-популярної літератури на українську мову і видання українських сучасних вчених, зйомка короткометражних фільмів і робота по схемі HR-агентства, коли для проектів комерційних компаній будуть підбирати наукові кадри.

    З іншого боку, хлопці не приховують, що все може круто змінитися – від чогось можуть відмовитися або виникнуть нові ідеї. Єдине, що не зміниться, – це соціальна складова і мета популяризації науки.

    Коли люди говорять: “Це просто жесть, я весь час думав інакше”, постійно фоткати слайди, а потім йдуть і це обговорюють, ми розуміємо, що донесли ідею. Кожен івент – це маленький вибух в нашому мозку, коли бачимо, що хтось -то інший здивувався так, як і ми свого часу, – говорять наукрумовци про те, що ними рухає.

    NaukRoom